14 січня подад 100 працівників Шполянського заводу продтоварів та представників місцевої громади міста Шпола стали учасниками своєрідного навчання «без відриву від виробництва». З лекцією на тему „Соціально-психологічні закономірності перехідної доби суспільного розвитку” виступив відомий в Україні й за кордоном соціальний психолог, соціолог і політолог Едуард Афонін. Він є професором кафедри державної політики та управління політичними процесами Національної академії державного управління при Президентові України, членом науково-експертної колегії Кабінету Міністрів України, академіком-секретарем Відділення соціально-гуманітарних технологій Української технологічної академії і президентом ВГО «Українське товариство сприяння соціальним інноваціям».
Лекція професора була інформаційно насиченою, інноваційною, хоча в деяких моментах потребувала спеціальніх знань і попередньої підготовки. В цілому ж вона викликала жваву зацікавленість у багатьох слухачів, але найбільше у тих, хто не байдужий до власного інтелектуального розвитку, слідкує за новинками соціальної науки та хоче розібратися у складних перепетіях української сучасності та тенденціях розвитку сучасного світу.
Професор Едуард Афонін активно і послідовно розвиває в Україні наукові традиції аналітичної психології швейцарця Карла Густава Юнга (1875-1961). Започаткувавши на початку 90-х рр. ХХ ст. зі своїми колегами з Інституту соціології НАН України комплексні дослідження соціальних та соціально-психологічних проблем української армії, він поширив цей досвід на проблеми розвитку українського суспільства і тим самим заклав основи вітчизняної наукової «школи архетипіки». Культивований професором підхід виграшно вирізняється від інших тим, що спирається, власне, на людину, яка з трансформаційними змінами стає найбільшою цінністю суспільства. Поширені українською, англійською, російською мовами здобутки української наукової школи архетипіки дістали схвальні відгуки в Аргентині, Австралії, Британії, Ватикані, США та інших країнах світу. Вони активно розвиваються в докторських дисертаціях, більшість з яких виконана та виконується під керівництвом Е. Афоніна в різних галузях соціально-гуманітарного знання – державному управлінні, соціології, політології й психології.
Новітній підхід розвиває не лише теоретичні аспекти нагальних суспільних проблем. Він має практичну значимість, адже пропонує конкретний механізм прогнозу розвитку соціальних процесів і реалізації тих постановочних завдань, яких сьогодні потребує політика, економіка і суспільство в цілому. Основою цього механізму став започаткований 1992 р. моніторинг загальносистемних змін в Україні, який дозволив науковцям заглибитись до «самих підвалин суспільного існування – людини». Практична орієнтація на людину тільки й забезпечуватиме вирішення ключових проблем Українського суспільства і держави.
Серед безлічі невирішених і таких, що не вирішувалися в останніх 5 років, в Україні проблем найбільше «кричить», заявляючи про себе, проблема «забезпечення балансу інтересів груп населення». Нинішній дисбаланс цих інтересів у бік олігархів (власників близько сотні крупних підприємств) робить «нерентабельними» зусилля решти суб'єктів господарювання і бюджетників. Власне, це і є генератором нинішньої економічної кризи, зміст якої складають «старі моделі» бюджетної, податкової, митної, структурної й інших систем держави, її внутрішньої та зовнішньої економічної політики, які вже вичерпали свій ресурс.
Свого часу правильна діагностика кризи «великої депресії» 1930-х рр. в США дозволила американському президентові Франкліну Рузвельту вжити ефективних заходів щодо подолання кризової ситуації. Ці рішення ключовим чином полягали в перерозподілі суспільного продукту у бік «обділених суб'єктів господарювання».
«Ось і подумайте, – звертаючись до слухачів запитував професор Е.Афонін, – яке місце займають нинішні президентські, парламентські чи місцеві вибори в ситуації, що нині утворилася в Україні?» З огляду на дійсні причини вищеописаної кризи, вони лежать не в площині відновлення довіри населення до влади (легітимації влади). Швидше за все, їх слід розглядати як шанс розірвати ланцюг «зачарованого (екклезиастового) кола», коли Влада (її суб'єкти й інститути) виявиться здатною прийняти непопулярні для олігархів заходи щодо перерозподілу результатів суспільного виробництва (ВВП). Адже сам характер ухвалюваних рішень виходить за рамки норм демократії, причому в найширшому сенсі цього слова, оскільки так чи інакше зачіпає інтереси всіх громадян, але найбільше – олігархів.
Саме тому громадяни висловлюються сьогодні за підтримку авторитаризму, тільки і здатного вивести ситуацію на рейки справедливості. Сьогодні кожен другий українець готовий відмовитися від прав і свобод (демократії) задля відтворення ладу в країні.
Це і є чинник соціальної підтримки, яким врешті-решт скористається, на думку Е.Афоніна, політик-харизмат, здатний спрацювати не на задоволення вузького класу олігархів, а на користь широкого «середнього класу».
Образ такого кандидата професор бачить в Ю.Тимошенко, яка заради задоволення своїх політичних амбіцій здатна відмовитися від своїх олігархічних переваг.
Едуард Андрійович Афонін під час лекції
Адреса: Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, 87 Тел: (04741) 5-20-03, факс: 5-51-39, е-пошта: info@jaivir.com
.jpg)
